4 червня в Україні вшановують пам’ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Тому, цього дня  у сервісних центрах МВС Київщини створили символічні композиції з білими янголами та дитячими іграшками. Вони нагадують про дітей, які мали б прокидатися від маминого голосу, йти до школи, обирати майбутню професію, мріяти, дружити, закохуватися та будувати плани на життя. Вони мали просто жити. Та війна забрала в них цю можливість.  Сьогодні ми схиляємо голови у пам’ять про кожну дитину, чиє життя обірвала російська агресія. Пам’ятаємо про тих, кого вже не повернути, та поділяємо біль їхніх рідних і близьких. [metaslider id="26496"] У дитинства не повинно бути звуку сирен. Не повинно бути втрат, страху чи війни. Світла пам’ять усім дітям, які стали жертвами війни.

У сервісних центрах МВС Чернігівщини відбувся тренінг, присвячений формуванню безбар’єрного середовища та розвитку сучасної культури взаємодії з відвідувачами. Навчання провела тренерка з питань безбар’єрності Тетяна Шестаковська, яка поєднала теоретичні знання з практичними кейсами щоденної роботи державного сервісу. Під час тренінгу учасники говорили про бар’єри, які можуть виникати у житті людей та впливати на доступ до послуг. Йшлося не лише про архітектурну доступність, а й про інші важливі складові: інформаційні бар’єри, комунікаційні труднощі, соціальні та психологічні обмеження, стереотипи у взаємодії. «Безбар’єрність починається не з пандуса, а зі ставлення. Важливо навчитися бачити людину та її потреби, а не лише запит або документ», – наголосила під час навчання Тетяна Шестаковська. Особливу увагу приділили практичній частині. Учасники моделювали реальні ситуації обслуговування, аналізували складні кейси комунікації та відпрацьовували підходи, що допомагають зробити сервіс зрозумілим і доступним для кожного відвідувача. Практичні вправи дозволили подивитися на процес отримання послуг очима людини. Проведення таких навчань є частиною системної роботи з підвищення якості обслуговування та створення комфортного середовища для всіх громадян. Ми переконані: безбар’єрність – це не окремий напрям роботи, а щоденний стандарт взаємодії, який формує довіру до державного сервісу.

Як зробити державний сервіс зрозумілим із першого кроку? І що насправді означає безбар’єрність у щоденній роботі? Саме цим питанням був присвячений тренінг з інформаційної доступності та фізичної безбар’єрності для працівників сервісних центрів МВС Київської області. Навчання провів фахівець з доступності та інклюзивних практик громадської спілки «Ліга Сильних» — Володимир Висоцький. Під час тренінгу учасники говорили про безбар’єрність не лише як про архітектурні рішення, а як про комплексний підхід до взаємодії з відвідувачами. Разом із тренером команда аналізувала реальні фактори, які формують перше враження людини від державного сервісу: як працює навігація та чому вона має бути інтуїтивно зрозумілою; як архітектура приміщень впливає на відчуття безпеки та комфорту; чому доступність інформації є проявом поваги до часу людини; як організувати простір так, щоб ним однаково зручно користувалися всі відвідувачі. «Безбар’єрність – це коли людина не витрачає зайві зусилля, щоб отримати послугу. Простір, інформація та комунікація мають працювати на людину, а не навпаки», – зазначив під час навчання Володимир Висоцький. Практична частина тренінгу була спрямована на зміну професійної оптики – учасники вчилися дивитися на роботу сервісного центру МВС очима різних категорій відвідувачів: людей, які звертаються вперше; осіб старшого віку; батьків із дітьми; відвідувачів із тимчасовими або постійними порушеннями мобільності. Такий підхід допомагає краще розуміти потреби людей і формувати середовище, у якому державні послуги стають доступними без додаткових бар’єрів. «Безбар’єрність – це не окремий стандарт чи вимога. Це культура сервісу, яка починається з уважності та поваги до кожної людини», – підкреслили учасники тренінгу. Ми системно працюємо над підвищенням якості обслуговування та створенням комфортного середовища для всіх громадян. А проведення таких навчань допомагає не лише вдосконалювати простір і навігацію, а й формувати нову культуру державного сервісу – зрозумілого, доступного та орієнтованого на людину. Адже справжній сервіс починається там, де людина почувається впевнено.