Щороку, 1 грудня, працівники сервісних центрів МВС Чернігівщини долучаються до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом. Червона стрічка — символ небайдужості. Саме з цієї причини ми носимо червону стрічку біля серця, як символ надії на майбутнє – мирне, світле та радісне, без страшної недуги.
Головна мета Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом — звернути увагу суспільства на цю проблему, адже СНІД – це не проблема окремої людини, це глобальна загроза для всього людства.
Традиційно, 1 грудня, працівники сервісних центрів МВС Хмельниччини виходять на роботу, одягнувши червону стрічку, що є символом солідарності з ВІЛ-позитивними, толерантності та боротьби з хворобою.
Що потрібно знати про ВІЛ/СНІД?
Джерелом ВІЛ-інфекції є інфікована людина, яка знаходиться в будь-якій стадії хвороби, в тому числі, і в період інкубації.
Медики зазначають, що найбільш вірогідна передача ВІЛ від людини, що знаходиться наприкінці інкубаційного періоду, в період первинних проявів та на пізній стадії інфекції, коли концентрація вірусу досягає максимуму.
При цому ВІЛ-інфекція відноситься до довготривалих захворювань. З моменту зараження до моменту смерті без високоактивної антиретровірусної терапії може минути від 2-3 до 10-15 років.
Вірус імунодефіциту людини може знаходитися у всіх біологічних рідинах (кров, сперма, вагінальний секрет, грудне молоко, слина, сльози, піт та інші), долає трансплацентарний бар’єр. Однак вміст вірусних часток в біологічних рідинах неоднаковий, що і визначає їх відмінне епідеміологічне значення.
Передача ВІЛ здійснюється наступними механізмами: природнім-контактним, вертикальним, штучним. Шляхи реалізації механізмів передачі збудника різноманітні:
Статевим шляхом — при гомосексуальних чи гетеросексуальних статевих контактах (під час анального, вагінального та орального сексу).
Парентерально (ін’єкційно, через кров та інші біологічні рідини) — після переливання інфікованої цільної крові або її компонентів; нестатеве зараження через пошкоджені шкіру і слизисті оболонки людей, що контактують з кров’ю або деякими секретами (слизом з піхви, грудним молоком, спермою, виділенням з ран, спинномозковою рідиною і ін.) хворих на ВІЛ — інфекцію; при використанні забруднених шприців, інструментарію; при пересадці інфікованих органів, кісткового мозку, штучної інсемінації інфікованою спермою.
Перинатальним шляхом від матері до дитини — вертикальний шлях (внутрішньоутробно через плаценту від ВІЛ — інфікованої матері; під час пологів — при контакті плоду з інфікованою кров’ю або секретами матері, або при заковтуванні плодом материнської крові або інших рідин) та горизонтальний (інфікування дитини при вигодовуванні грудьми або грудним молоком ВІЛ — інфікованої матері).
Нині ВІЛ – це не вирок. Достатньо вчасно вживати ліки. А найважливіше у подоланні цієї недуги – виявити й привести на лікування тих, хто живе з вірусом імунодефіциту.
Сьогодні ВІЛ – це не вирок. Люди, які живуть з вірусом імунодефіциту, можуть жити звичайним життям, народжувати дітей, працювати, подорожувати тощо. Достатньо вчасно вживати ліки. Від СНІДу більше не помирають!!! Пам’ятаємо про це!
Подумай про майбутнє – обирай життя.
